Подолання стресу (практичні поради в разі надзвичайних подій)

Матеріал розроблений  міжнародною незалежною медичною гуманітарною організацією

Лікарі без кордонів/Medecins Sans Frontieres (MSF) 

Робота з "Лікарями без кордонів" 

"Лікарі без кордонів" у Фейсбуці

ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ

(практичні поради в разі надзвичайних подій)

   Можливо, ви були свідком надзвичайних подій, насильства або пережили таке. Можливо, постраждали ваші родичі, друзі, знайомі. Такий досвід може спричинити стрес, страждання та психічну травму.

   Нормальні реакції

Страх, що вам або близьким буде завдано шкоду, що ви зостанетеся на самоті або можете втратити близьких, чи що подібні події можуть повторитися.

Смуток та скорбота від буть-яких втрат.

Туга за всім, що було знищено та зникло.

Провина за те, що не було зроблено, щоб допомогти загиблим чи пораненим.

Сором за виявлені емоції (страх, роздратування), втрату контролю над собою та за реакції тіла (сльози, тремтіння, розлади травлення, порушення здатності рухатися тощо).

Гнів на те, що сталося; на того, хто спричинив це чи дозволив цьому статися; на бездушність і несправедливість; на відсутність належного розуміння та допомоги з боку інших; навіть гнів на себе за власні реакції.

Інші можливі реакції: дратівливість, нічні жахіття, порушення сну, забудькуватість, погана концентрація, втрата чіткого мислення, фізичні реакції, відчуття (втома, головний біль, болі в тілі, утруднене дихання, дискомфорт у грудях).

Як легше переносити почуття події?

Діяльність: будь-якого характеру дає полегшення.

Реальність: зустріч з реальністю, наприклад, відвідування могили близьких або повернення на місце події допомагає змиритися з подією.

Нав'язливі потреби: є потреба думати та говорити про подію знову і знову.

Підтримка: фізична та емоційна підтримка дає полегшення. не відмовляйтеся від неї. Спілкуйтеся з іншими, хто мав подібний досвід - це допомагає.

Особистий простір: іноді вам буде потрібно побути на самоті або просто з родиною та друзями.

Зцілення: пам'ятайте, що всі складні відчуття з часом зменшуються. Багато людей навіть стають після цього мудрішими та сильнішими.

Деякі поради

• висловлюйте свої емоції та дозвольте близьким людям розділити з вами горе.
• обговорюйте свій досвід і знайдіть підтримку через віру та релігійну діяльність, якщо це вам підходить.
• знайдіть час для відпочинку, сну та спілкування з родиною та друзями.
• підбадьорюйте й підтримуйте інших.
• висловлюйте свої потреби чітко та чесно перед сім'єю, друзями. Не соромтеся бути відкритими в рамках пристойності.
• після гострого горя намагайтеся розробити розпорядок дня та відновити свою звичну діяльність.

Чого не слід робити

Не стримуйте почуття. Висловлюйте свої емоції. Дозвольте близьким і рідним співчувати горю.

Не уникайте розмов про те, що сталося.

Не чекайте, що спогади зникнуть. Почуття залишаться з вами надовго, але стануть менш болючими.

Не вживайте алкоголь або наркотики - це не принесе полегшення, а в тривалій перспективі зашкодить.

Не забувайте, що діти можуть відчувати такі ж почуття, як і ви.

Коли звертатися за професійною допомогою?

1. Якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися з сильними почуттями або тілесними реакціями, постійним напруженням, дратівливістю, відчуттям порожнечі або виснаженням.

2. Якщо ви продовжуєте відчувати заціпеніння та порожнечу (навіть коли не відчуваєте згаданих емоцій та реакцій).

3. Якщо ви погано спите і маєте нічні жахіття.

4. Якщо у вас немає нікого, з ким ви можете поділитися своїми емоціями, але ви відчуваєте потребу в цьому.

5. Якщо ваші стосунки з близькими дуже страждають.

6. Якщо ви стали більше палити або вживаєте алкоголь чи наркотики, щоб отримати полегшення.

7. Якщо у вас є відчуття втрати гідності або суїцидальні думки.

8. Якщо продуктивність вашої роботи погіршується.